Основні поняття, які використовують організації, що працюють за Scrum

Багато хто не може зрозуміти, що таке Scrum, деякі плутаються в термінології. На всі питання та терміни фреймворкаСкрам (Scrum) відповідає представник керівництва Альфа-банку, скрам-майстер Артем Молчанов.

1. Власник продукту (ProductOwner). Несе відповідальність за кінцевий результат — яким у підсумку вийде продукт. Він розуміє, для чого продукт необхідний споживачеві та яка в нього цільова аудиторія. Власник продукту знає, як і в якому напрямку працює вся команда. При цьому він не очолює процес, а лише розставляє пріоритети.

Артем Молчанов стверджує, що ProductOwner не компетентний в питаннях програмування та не ставить завдання розробникам, але він точно знає, яким врешті-решт має вийти продукт. Є випадки, коли власника продукту призначають, але це не призводить ні до чого хорошого, адже не кожен може впоратися з цією роллю. Необхідно бути повністю зануреним у знання про продукт, подавати приклад розробникам, реально оцінювати можливі ризики та відчувати роботу команди.

Як приклад можна навести IT-підрозділ банку «Альфа-лабораторія». Його представники ретельно ставляться до пошуку претендентів на роль власника продукту, виходячи з потреби у конкретному типі людей — вони повинні бути хорошими підприємцями та організаторами. Коли вибір зроблено, компанія вкладає кошти в його навчання.

2. Скрам-майстер (ScrumMaster). У межах своїх обов’язків стежить, щоб принципи Scrum розуміли всі учасники процесу створення продукту. На його плечах лежить відповідальність за організацію ефективної роботи команди. Він повинен вміти спілкуватися з кожним співробітником і бачити весь процес зсередини.

3. Скрам-команда (ScrumTeam). Складається з фахівців, які знайомі з багатьма функціями і працюють над створенням продукту від початку до кінця. До складу команди входять представники різних професій, кожен має власний погляд та власну думку. Ієрархії не існує, ніхто не спускає завдання «згори»; кожен у команді ставить завдання сам собі, реально оцінюючи власні можливості. Важлива складова роботи скрам-команди — взаємодопомога, вони усі разом несуть відповідальність за результат. Якщо колектив великий, то він ділиться на кілька таких команд, до складу яких входять від трьох до дев’яти співробітників.

4. Історія користувача (UserStory). Складається з вимог користувача до продукту, які відповідають на питання про його функції, дизайн та яким він має бути, щоб його було зручно використовувати.

5. Беклог продукту (ProductBacklog). До нього входять пріоритетні думки користувачів щодо продукту. Перелік цих вимог може постійно оновлюватися.

6. Спринт (Sprint). Цикли виконання завдань або часові відрізки, які можуть становити від одного до чотирьох тижнів. За цей період команда повинна розробити готовий до тестування продукт. Користувачі діляться враженнями щодо його роботи. Спринт складається з декількох етапів: планування, робота, презентація результату та аналіз. Фахівці всередині команди самі вирішують, скільки завдань вони зможуть виконати протягом одного спринту.

Артем Молчанов розповідає, що протягом усього спринту власник продукту становить з командою єдине ціле. По суті, він виконує роль глави сім’ї, займається мотивацією, постійно спілкується зі співробітниками. Якщо команда не в змозі виконати якесь завдання, власник продукту пропонує знайти інші варіанти. Разом вони знаходять новий варіант рішення.

7. Скрам-дошка. Вона являє собою наочне відображення робочого процесу. Необхідно складати список всіх завдань. Краще використовувати для цього фліпчарт або віртуальний робочий стіл на корпоративному веб-сервісі. Візуально все просто — три стовпці з заголовками «зробити», «у роботі» і «готове». Назви завдань пересуваються від першого до третього.

8. Беклог спринту (SprintBacklog). Містить список завдань та обсяг робіт, які необхідно виконати протягом одного спринту. Терміни можуть бути різними.

9. Щоденний скрам (DailyScrum). Щоденна нарада команди, яку можна проводити протягом 10-15 хвилин. Навіть якщо вся команда працює віддалено, звітувати можна в робочому чаті. Щодо часу можна встановити нагадування. Наприклад, до 13:00 кожен учасник команди надсилає звіт.

10. Інкремент продукту (Productincrement). Реальний результат роботи за підсумками одного спринту. У цьому випадку може йтись про впровадження нової функції на сайт або у мобільний додаток. Основна мета — показати користувачам, що завдання виконане вчасно. Це дозволить підтримувати зворотний зв’язок та планувати подальшу роботу з удосконалення продукту.

11. Ретроспектива спринту (SprintRetrospective). Загальні збори за підсумками спринту, у ході яких команда, скрам-майстер і власник продукту діляться думками про те, що було виконано добре, які були помилки та як їх не допустити в подальшому. У підсумковому обговоренні повинні бути зацікавлені всі. Якщо щось зробити не вдалося, то й до споживачів продукт дійде не таким, яким його очікували побачити.

12. Самоорганізація (Self-organization). Один з найбільш важливих організаційних моментів роботи команди, яка працює автономно і не чекає вказівок «згори».

Артем Молчанов вважає, що не можна допускати демотивації учасників команди. Може трапитися, що продукт вийде невдалим, його власник не зміг налагодити зворотний зв’язок, що викликало нерозуміння з боку команди. Зайвий раз слід визнати, наскільки важливою є комунікація, а також мотивація. Навіть якщо спринт не виходить вдалим, потрібно постійно вдосконалювати свою роботу.

Приєднуйся до DevEducation - стань затребуваним фахівцем і побудуй кар'єру в IT!